Новий збір на імпорт техніки й одягу в Україні
Нардеп Дмитро Кисилевський пропонує збір на «некритичний імпорт» — смартфони, одяг, преміальні товари — для фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків, мета — зібрати разом із партнерами близько $5 млрд. Чинні програми покривають лише до 30 млн грн збитків або до 5 млн грн компенсації страхування — для великого підприємства замало.
Ставок, переліку товарів і механізму стягнення ще не затвердили — це лише обговорення, альтернатива підвищенню ПДВ з 20% до 21%. Депутат сам визнає проблему: імпортна техніка часто працює у виробництві, тож однозначно віднести її до «некритичної» складно.
⚠️ Можливе спотворення: Думку журналіста про складність визначення 'некритичного' приписано депутату
⚠️ Можливе спотворення: Ліміт 30 млн грн поданий без застереження, що це лише для окремих територій
Чому саме «некритичний імпорт»
Пропозицію озвучив народний депутат Дмитро Кисилевський, який у Верховній Раді координує політику «Зроблено в Україні». За його словами, причина — суттєва різниця між обсягами імпорту та експорту: Україна купує за кордоном оборонні товари, паливо, але водночас на ринок завозять і велику кількість споживчих товарів — одяг, електроніку, преміальну продукцію. Саме цю категорію депутат пропонує оподаткувати на користь фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків.
Сам Кисилевський визнає слабке місце ідеї: чіткого визначення «некритичного імпорту» немає. Смартфон може бути робочим інструментом підприємця, а не просто споживчим товаром; те саме стосується й техніки, яка використовується у виробництві. Від того, як саме проведуть межу, залежить, чи потрапить під збір обладнання, яке компанії завозять для власних виробничих потреб.
Чому чинного страхування бізнесу не вистачає
За словами депутата, один із наявних механізмів покриває збитки в межах 30 млн грн — і лише для визначених територій: прифронтових областей, Києва та Київської області. Інша програма компенсує вартість страхування в межах 5 млн грн. Для відновлення великого підприємства після масштабного пошкодження виробничих приміщень чи обладнання цих сум зазвичай недостатньо — власники змушені самостійно шукати ресурси на ремонт і відновлення роботи.
Новий фонд, про який ідеться, мав би працювати не лише на державні кошти, а й за участю міжнародних партнерів — це дозволило б збільшити загальний ресурс. Орієнтовна мета, яку згадують, — близько $5 млрд, але остаточна ставка збору і перелік товарів залежатимуть від того, скільки саме коштів нарешті дадуть партнери і яку частку доведеться покривати Україні самостійно.
Збір замість ПДВ — чи справді альтернатива
Паралельно уряд пропонував інший спосіб фінансування цього ж страхового механізму — підвищення ПДВ з 20% до 21%. Серед підприємців єдності щодо цього немає: частина готова прийняти вищий ПДВ заради дієвого страхового інструменту, інші побоюються додаткового навантаження. Кисилевський наголошує, що подібні податкові рішення мають попередньо обговорюватися з парламентом, і саме на цьому тлі збір на некритичний імпорт розглядають як альтернативний варіант залучення коштів, а не додаток до підвищення ПДВ.
Що це означає для цін на техніку й товари
Наразі немає підстав стверджувати, що ціни на смартфони, одяг чи преміальну продукцію обов'язково зростуть: не визначено ні розмір збору, ні остаточний перелік товарів, ні умови застосування. Якщо додаткові витрати імпортерів перекладуть на покупців, частина товарів може подорожчати, а частина попиту потенційно перейде на українські аналоги — але це залежить від того, наскільки вітчизняні виробники здатні запропонувати порівнянний асортимент і якість за ціною.
Остаточне рішення щодо ставки й переліку з'явиться лише після того, як визначать загальну потребу фонду та домовляться з міжнародними партнерами про їхню частку фінансування.