Рада ввела ПДВ на посилки з Китаю

Чому ухвалили саме зараз

Законопроєкт пройшов лише з третьої спроби: за нього проголосували 273 народні депутати. Запровадження ПДВ на посилки — одна з умов, які Україна погодила з міжнародними партнерами для отримання фінансування: третій транш МВФ приблизно на $700 млн та транш макрофінансової допомоги ЄС на 3,7 млрд євро.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький за два тижні до ухвалення закону назвав рішення «суперправильним», бо, за його словами, 80% посилок — це дроблення на дрібні партії, щоб уникати податків. Він пояснив, що пільгове оподаткування шкодило українській легкій промисловості, яка працює під обстрілами й платить за дорогу електроенергію та дизельні генератори, тоді як іноземні товари потрапляють на ринок без податків.

У Центрі економічних досліджень CASE Україна підтримують закон: за їхніми оцінками, близько 80% міжнародних посилок — товари з Китаю, а приблизно 90% з них — косметика, аксесуари, одяг і взуття, тобто продукція, яку можуть виробляти й українські підприємства. Експерт CASE Єфрем Лащук пояснив, як пільга до €150 використовується у схемах: одна фізособа, отримуючи одне відправлення на добу, може за місяць безподаткового імпортувати товарів на 4,5 тис. євро, а якщо «організувати» групу зі 100 паспортів — до 1,34 млн євро щомісяця без сплати податків.

Як це працюватиме технічно

ПДВ має сплачувати електронна платформа, через яку відбувається продаж. Якщо ж маркетплейс продає товар без ПДВ, логістичний оператор все одно доставить посилку, але може сам стягнути суму податку й перерахувати її до бюджету. Наскільки реально зростуть ціни, залежатиме від того, як продавці й платформи вирішать закладати податок у вартість товару.

Для оборонних товарів закон обіцяє звільнення від ПДВ, зокрема через повернення сплаченого податку. Але перелік таких товарів і порядок повернення коштів уряд ще не затвердив — тож волонтер чи майстерня дронів спершу платитимуть 20% зі своїх грошей чи зі збору, а потім лише доводитимуть і чекатимуть на повернення.

Журналіст-розслідувач Євген Плінський стверджує, що ритейл і в Мінфіні (поки непублічно) визнають: домовитися з китайськими майданчиками про сплату ПДВ як податковими агентами неможливо організувати. Тому все адміністрування фактично ляже на митницю та поштових операторів.

Що це означає для покупців і ринку

• За оцінкою Rating Group, 82% українців не підтримують введення ПДВ 20% на всі міжнародні посилки.
• Торік українці отримали 75,6 млн посилок з-за кордону, 99% з них — без ПДВ (дані Анатолія Амеліна).
• Найпопулярніші товари з міжнародної пошти — одяг і взуття (45%) та павербанки, акумулятори, зарядні пристрої (26%).
• За розрахунком Амеліна, сукупно українці заплатять близько 22,6 млрд грн на рік — податком, переплатою в магазинах і відмовою від частини покупок, а ритейл отримає 2–3 млрд грн додаткової маржі.

Амелін застерігає: бюджет може не отримати обіцяних 10 млрд грн, бо подорожчання знизить попит — у Євросоюзі після подібної реформи 2021 року китайський онлайн-імпорт упав удвічі. Він також звертає увагу на ризик скупчення посилок на митних складах: з початку повномасштабної війни у «Нової пошти» пошкоджено або зруйновано понад 400 відділень і терміналів, тож концентрація вантажів в одних місцях — додатковий ризик.

За версією Плінського, 18 CEO та власників непродовольчого ритейлу створили спільний чат («Чат 18»), де координують медійне просування закону. За його даними, мета — не фіскальний ефект, а ускладнити й подовжити шлях китайської посилки до покупця, щоб нівелювати цінову перевагу над українськими магазинами. Перелік оборонних товарів і порядок повернення ПДВ для них уряд ще не затвердив.