Україна скоротила пряму закупівлю дрон-деталей з Китаю
Частка прямого імпорту деталей для дронів з Китаю впала з майже 90% на початку 2024-го до 28% за перші вісім місяців 2026-го, пише AP. Частина поставок через Польщу й Чехію, ймовірно, теж китайського походження — просто йде через посередників. Vyriy три роки тому закуповувала в Китаї до 90% деталей, тепер 70–80% виробляє в Україні.
⚠️ Можливе спотворення (довга версія): Цифра '10% власного виробництва 3 роки тому' не названа в джерелі
⚠️ Можливе спотворення (довга версія): 'Компанії типу Vyriy' - узагальнення одного прикладу (Vyriy) на інші компанії
Чому повна відмова від Китаю не розглядається
За оцінкою TAF Industries, перехід українських виробників дронів на західні аналоги комплектуючих може підняти витрати приблизно на 60% і настільки ж скоротити обсяги виробництва. Тому йдеться не про розрив із китайськими постачальниками, а про поступове заміщення там, де це технічно й економічно можливо.
Українські виробники самі визнають: розвиток власного виробництва — це питання безпеки, а не лише економіки, оскільки Пекін може надалі обмежувати постачання в Україну, зберігаючи при цьому канали для росії.
Що не вдається замінити
Найбільша проблема — компоненти, які Україна поки не виробляє самостійно або в достатній кількості: магніти для двигунів, елементи акумуляторів, мікросхеми та тепловізійні сенсори. Українські компанії вже здатні розробляти власні тепловізійні камери, але змушені імпортувати саме сенсори, що вловлюють інфрачервоне випромінювання, та спеціальні лінзи.
- Європа виробляє близько 600 000 тепловізійних сенсорів на рік, за словами представника Odd Systems Андрія Таганського;
- потреба України оцінюється у 4 млн сенсорів;
- китайські виробники мають перевагу і за вартістю, і за масштабами випуску.
Одні й ті самі заводи для двох сторін
Українські та російські виробники нерідко звертаються до тих самих китайських заводів за комплектуючими. Засновник Vyriy Олексій Бабенко розповів AP, що на захопленому російському дроні його компанія знайшла сучасні антени для далекої розвідки та наведення. Вдалося встановити китайського постачальника й спробувати замовити кілька сотень таких антен.
Постачальник спершу відмовив, а потім погодився продати обладнання за умови повної таємничості угоди — за його словами, цю технологію розробляли спеціально для росії.
Ситуацію ускладнюють і китайські експортні обмеження: Пекін кілька разів посилював контроль за продажем дронів та їхніх компонентів із 2023 року, востаннє — влітку 2026-го. Через це українським компаніям доводиться шукати посередників в інших країнах, що підвищує вартість і терміни постачання.
Що дає локалізація виробництва
Крім зменшення залежності, власне виробництво прискорює доопрацювання техніки: українські деталі можна змінити відповідно до потреб військових за лічені дні, тоді як узгодження змін з іноземними постачальниками іноді займає місяці. Це пояснює, чому компанії типу Vyriy наростили частку власного виробництва з приблизно 10% три роки тому до 70–80% зараз — попри те, що повністю відмовитися від китайських компонентів і далі економічно нереалістично.